Зі слів власника, у годиннику вже замінювали елемент живлення, але через короткий час він знову повністю вимкнувся. Цей годинник експлуатувався на лінії фронту - в умовах щоденних обстрілів, пилу, вологи, ударів і постійного екстремального навантаження. Саме такі історії особливо зачіпають. Тому ми завжди намагаємося йти назустріч нашим захисникам.
Отже, до справи...
Зовнішній вигляд годинника повністю відповідав умовам, у яких він перебував. Війна - тут зайві пояснення не потрібні. Після розбирання корпусу ми покажемо лише частину проблемних місць. Решта фото, мабуть, можуть засмутити прихильників CASIO, тому просто повірте нам на слово.
Перше, що впало в око ще до повного розбирання корпусу, - стан ремінця та зон його кріплення. Забруднення було не просто поверхневим. У місцях кріплення ремінця накопичилися щільні відкладення бруду, пилу, піску та засохлих забруднень невідомого походження.
Саме такі ділянки часто залишаються непомітними під час звичайного очищення, але в реальній експлуатації вони мають велике значення. Подібні забруднення утримують вологу, працюють як абразив і поступово впливають на посадкові місця, шпильки, елементи корпусу та ущільнення.
Після зняття ремінця ситуація стала ще зрозумілішою. У зоні кріплення ремінців до корпусу були помітні щільні забруднення, наліт і сліди тривалого контакту з вологою. Особливо проблемними виявилися ділянки між виступами корпусу, біля шпильок і поряд із металевою задньою кришкою.
Важливо зазначити: за цими фото не можна стверджувати, що волога потрапила всередину саме через цю зону. Але такий стан корпусу свідчить про те, що годинник тривалий час працював в умовах, де волога та забруднення постійно перебували поруч із конструктивними стиками.
Після відкриття корпусу з’явилися вже не непрямі, а прямі ознаки присутності вологи всередині годинника. На внутрішній частині корпусу було виявлено ділянку зі слідами скупчення вологи та характерним нальотом. Такий слід говорить про те, що вода або конденсат не просто одноразово потрапили всередину, а певний час залишалися в корпусі, накопичувалися в окремій зоні й уже потім впливали на внутрішні елементи.
Для сервісної діагностики це дуже важливий момент. Коли волога затримується всередині корпусу, вона поступово переміщується внутрішніми поверхнями, осідає в найбільш вразливих місцях і зрештою потрапляє на модуль. Найімовірніше, саме це стало однією з причин подальшої корозії, окислення контактів і нестабільної роботи модуля 3506.
Водночас сам цей слід ще не дозволяє остаточно визначити точне місце розгерметизації. За нашими попередніми дослідженнями, волога не потрапила через клапан функціональної кнопки. Серед можливих причин залишається протікання з-під мінерального скла або з-під задньої кришки. Точне місце проникнення вологи ще потрібно встановити.
Після вилучення модуля стало остаточно зрозуміло, що проблема не обмежується лише забрудненням корпусу або слідами вологи всередині годинника.
На модулі 3506 були виявлені чіткі ділянки корозії та оксидного нальоту. Особливо показово, що сліди пошкодження розташовані в зонах струмопровідних елементів і контактних ділянок. Це вже не просто сліди сирості, а результат серйознішого процесу - впливу вологи на електронний модуль за наявності живлення від елемента CR2032.
Саме в таких умовах запускається електрохімічна корозія. Волога, залишки забруднень і подане живлення утворюють агресивне середовище, у якому починають окислюватися металеві поверхні, погіршується провідність, руйнуються контактні зони та з’являються приховані дефекти, які далеко не завжди можна побачити одразу.
Спочатку модуль 3506 взагалі не вмикався. Здавалося б, на цьому історія могла завершитися.
Але після багатьох годин точкового та дуже обережного мікроочищення плати, контактів, доріжок, а також контактних зон функціональної мікросхеми модуль вдалося запустити.
Під час подальшого тестування з’ясувалося, що проблема все ще залишається. Некоректно працює кнопка ввімкнення підсвічування та функціональна кнопка LAP. Крім того, модуль не оновлює прошивку, що фактично вказує на його неповну працездатність.
Це один із найнеприємніших сценаріїв для майстра. Навіть якщо модуль вдається запустити після очищення, це ще не означає його повне відновлення. Подібні пошкодження часто призводять до часткової працездатності: годинник може ввімкнутися, але окремі функції вже працюють нестабільно, а деякі несправності проявляються лише під час подальшого тестування.
Станом на сьогодні годинник усе ще проходить етап очищення корпусу та його елементів. Після завершення очищення будуть проведені тести корпусу на протікання під тиском 1 бар за кімнатної температури. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, чи зберігає корпус герметичність і де саме може бути потенційне місце проникнення вологи.
Паралельно тривають роботи з модулем на рівні схемотехніки. Основне завдання - пошук можливих витоків струму та паразитних замикань у зоні контактних доріжок, особливо там, де раніше було виявлено оксидний наліт. Такі ділянки можуть візуально виглядати вже очищеними, але при цьому зберігати нестабільну провідність або створювати проблеми в роботі окремих функцій.
Підсумок на цей момент неоднозначний: годинник наче ожив, але повністю справним його поки назвати не можна.
Цей випадок добре показує, чому в подібних ситуаціях недостатньо просто замінити елемент живлення. Якщо всередину корпусу потрапила волога, особливо за встановленої батарейки, наслідки можуть бути набагато глибшими: від корозії контактів до прихованих несправностей на рівні доріжок і мікросхем.
Бо іноді ремонт - це не просто заміна деталі. Іноді це боротьба за кожну доріжку, кожен контакт і кожен шанс повернути годинник до строю.
Тестуватимемо далі...
